ПІДЛО́ТНИК, а, ч., лайл. Той, хто зробив або робить підлий вчинок; підла людина. — Я уб’ю його на дуелі, — твердо сказав Давидов, — я звільню світ від цього шахрая і підлотника (Рибак, Помилка.., 1956, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 452.