ПІДЛЕ́СНИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що підле́сливий. Він, підлесний, перед вами кадить ладаном хвали… (Тер., Щедра земля, 1956, 123).

2. Те саме, що споку́сливий. Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться одурений підлесною думкою (Мирний, І, 1949, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 448.