ПІДЛЕ́ВА, и, ж., кул., заст. Підлива (у 1 знач.). Тут їли рознії потрави.. Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик (Котл., І, 1952, 72); Горшки постановили:.. печений гусак годований з підлевою, та на закуску молошна [молочна] каша (Кв.-Осн., II, 1956, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 448.