ПІДЛАБУ́ЗНИЦТВО, а, с. Властивість за знач. підлабу́зницький; поведінка, вчинки підлабузника. Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найчорнішими пороками, і всякий, хто припускався подібних провин, ризикував.. назавжди позбутися захисту товариства (Добр., Ол. солдатики, 1961, 82); Партійна принципіальність, учить В. І. Ленін, — ворог ідейної нестійкості, безпринципності, підлабузництва, догідництва (Ком. Укр., 4, 1965, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 446.