ПІДКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підкріпи́ти. Взвод Сальтера повинен підійти на підкріплення і разом перейти в контратаку (Кучер, Чорноморці, 1956, 417); Без підкріплення, тобто при відсутності протягом кількох разів поєднання з безумовним подразником, умовний рефлекс зникає (Заг. догляд за хворими, 1957, 9); [Писар:] Ти принеси нам, що там маєш доброго випити та й закусити.. [Рахміль:] Я зараз! Я зараз принесу дещо для підкріплення! (Фр., IX, 1952, 52).

2. Військові частини, що використовуються або призначаються для підтримки (звичайно в бою). Привіт захисникам червоного Царицина! Обіцяні підкріплення ідуть (Ленін, 35, 1952, 339); Не чекаючи.. на повний склад підкріплення, командування фронту звеліло солдатам і офіцерам.. перейти Дніпро (Довж., І, 1958, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 444.