ПІДКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкріпи́ти. Хай живе народність і реалізм! Це не була криклива маніфестація, не підкріплена ділом, практикою (Кол., Терен.., 1959, 161); Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства, і ніякий ні талант, ні геній нічого не зробить в цьому мистецтві, якщо не буде підкріплений знаннями не тільки специфіки цього мистецтва, а найперше і найголовніше — знанням життя (Довж., І, 1958, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 444.