ПІДКРИ́ЛЛЯ, я, с. Спідня, нижня поверхня крила птаха. * Образно. Україно моя, напливає загрозлива туча і дзюбаті шуліки з чужої, як смерть сторони. В них на крилах не зорі барвисті, веселі, гарячі, — На підкриллі в них бомби і чорні зловісні хрести (Мал., Запов. джерело, 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 444.