ПІДКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Який міститься, живе під коренем рослини. Рано навесні.. соснові насадження слід обробити 4-процентною суспензією гексахлорану проти соснового підкореневого клопа (Колг. Укр., 2, 1961, 39).

2. мат. Який стоїть під знаком кореня ( ́214;). Величина радикала не зміниться, якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або поділити) на однакове число (Алг., II, 1957, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 439.