ПІДКО́ВКА, и, ж.

1. Дія за знач. підкува́ти. Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 118).

2. Зменш.-пестл. до підко́ва.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 437.