ПІДКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкли́кати. Знову був підкликаний Сергій Антонович (Шовк., Людина.., 1962, 335); Дівчата побігли перші й стали голосно реготати, підійшов і юний тракторист, підкликаний до гурту (Ю. Янов., II, 1954, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 436.