Про УКРЛІТ.ORG

підкладка

ПІДКЛА́ДКА, и, ж.

1. Предмет, який під що-небудь підкладають, ставлять для опори; підставка, на яку щось кладуть. Усі столи.. були прислонені [застелені] прекрасними покривалами, лампи й альбом спочивали на майстерних підкладках (Кобр., Вибр., 1954, 97); Машини з осені звозять на садибу, ремонтують, змащують і встановлюють на підкладках (Орг. і технол. тракт. робіт, 1955, 93); // Те, що становить основу чого-небудь. Настінний розпис роблять або безпосередньо на стіні, тобто звичайно по білому фону, або на спеціальній кольоровій підкладці (Жилий буд. колгоспника, 1956, 122).

2. Матеріал, який пришивають зісподу одягу. Якось батько помітили, що їхнє пальто все тоншає і тоншає. Дірка в підкладці не велика, а вати вже й на спині не стає (Мик., Кадильниця, 1959, 4); Ретельно перемацавши піджак, відпоровши підкладку, він [Довгобух] знайшов Тамарину записку (Хижняк, Тамара, 1959, 154); На початку XIX століття в Англії було встановлено податок на капелюхи. Штемпель, який свідчив про сплату, ставили на підкладку (Веч. Київ, 23.XII 1966, 4); // Зворотний, не лицевий бік якого-небудь виробу з тканини; виворіт. На ліжку — гори перин, крізь в’язані покривала просвічує ніжна рожева й блакитна підкладка (Сенч., На Бат. горі, 1960, 75).

3. перен. Те головне, на чому що-небудь будується; справжня основа, внутрішня сутність чогось. Наукова підкладка і аналіз становить.. найбільшу вартість сеї нової літератури проти усіх давнішніх (Фр., XVI, 1955, 12); — Ради бога, Аркадію, не говори таких слів… У нього такі очі. — Верх очей божий, а вся підкладка злодійська. Це добре придумано! (Стельмах, І, 1962, 285); Класова підкладка соціал-шовінізму і опортунізму одна й та сама: союз невеликої верстви привілейованих робітників із «своєю» національною буржуазією проти мас робітничого класу.. (Ленін, 27, 1972, 112); // Справжня, прихована причина чого-небудь. [Македон:] Скажи, чому Родіон Нечай так мене зненавидів? Як ти гадаєш? [Квак:] Вони вам заздрять… [Македон:] А чи нема тут якої іншої підкладки?.. (Корн., Над Дніпром, 1960, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 435.

вгору