ПІДЖИ́ВА, и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Говорили .. артільці: — Із матір’ю вашою Нам нелегко змагатися, бригадире! Все в старої поставлено вміло, Що піджива, що сходи, що діло (Мал., Звенигора, 1959, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 426.