ПІДЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до піджа́к. З дверей вийшов Кміта в чистенькому піджачку, причесаний, прибраний (Н.-Лев., IV, 1956, 309); Одягнені вони [пасажири] були в якісь піджачки неясного кольору, одіті поверх ситцевих сорочок (Григ., Вибр., 1959, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 425.