ПІДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док.

1. Забирати, видирати частину яєць з гнізда, сот з вулика і т. ін. Каже раз чоловік циганові: «Коли хочеш меду, так полізь, он там я у верби бджоли назнав, то піддереш» (Україна.., І, 1960, 123); Що змогли, ляхи з нас драли, Худібоньку забирали, Наші бджоли піддирали, Наші ниви продавали (П. Куліш, Вибр., 1969, 345).

2. гірн. Видобувати ламкі породи, розширюючи проходи в штреках.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 424.