ПІДДЗЕРКА́ЛЬНИК, а, ч. Спеціальна підставка (столик, дошка і т. ін.) під дзеркалом. Поклавши капелюхи на піддзеркальник, ми завернули за ріг обіднього стола (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 380).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 423.