ПІДВІНЕ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для церковного вінчання. Глянула Петкана на циганок І впізнала свої гарні сукні, Підвінечні свої красні шати (Перв., З глибини, 1956, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 406.