ПІДВІ́Й, во́ю, ч. Хвороба від вітру (за народним повір’ям). Знахар.. нічого не вдіє! А до того ще й не розбере, що воно за хвороба — чи пристріт, чи підвій (Вовчок, VI, 1956, 273); [Олеся:] Марнієш ти щодня. [Влас:] Баби кажуть, що то підвій… (Кроп., II, 1958, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 406.