ПІДВЕЧІ́Р’Я, я, с. Пора доби перед вечором. Одного прекрасного підвечір’я ми з Адаменком та лічені люди з наших загонів зустрілися (Ю. Янов., І, 1954, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 404.