ПІДВ’Я́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підв’я́зувати. Для розвитку додаткової кореневої системи окремі рослини або цілі ряди їх підгортають, починаючи цю роботу одразу ж після підв’язування до шпагату (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 58); В міру росту [винограду] треба провадити підв’язування пагонів з таким розрахунком, щоб роззосередити лози рівномірно по шпалері (Хлібороб Укр., 5, 1967, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 412.