Про УКРЛІТ.ORG

підбілений

ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбіли́ти. Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (Вас., І, 1959, 300); Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (Рад. Укр., 5.ХІ 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 399.

вгору