ПІДБРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДБРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Підбривати собі вуса, бороду і т. ін.; підголюватися. — Не плач, козаче, не плач, не журися, Прийде суботонька, то ти підбрийся (Чуб., V, 1874, 260).

2. тільки недок. Пас. до підбрива́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 400.