ПІВСТАКА́НА, невідм., ч. Половина стакана як міра чого-небудь; півсклянки. Отець Тарасій, випивши півстакана чаю, без сорому взяв пляшку, бурхнув рому в стакан і сповнив його до крис (Н.-Лев., III, 1956, 376); Федот налив собі півстакана самогону, випив (Тют., Вир, 1964, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 387.