ПІВНЕ́БА, невідм., с. Половина неба. Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Коцюб., ІІ, 1956, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 383.