ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч. Половина ліктя як міра довжини. Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (Фр., IV, 1950, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 382.