ПІВЗАПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівзаплю́щений. Глянув Левко на личко Христини, яка ледве стримувала клубок сміху, на півзаплющені, блискучі од веселих сліз очі,.. завагався. — Розумна ж яка! (Стельмах, І, 1962, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 380.