ПІВЗАБУ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівзабу́тий. Та ж хатина з дахом із соломи, Ружі дві, жоржинки, як вогні, І таке все миле і знайоме, Півзабуте, — знову при мені (Мал., Запов. джерело, 1959, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 380.