Про УКРЛІТ.ORG

півгора

ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори. Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п’ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 378.

вгору