ПХУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до пху́кати. Дівчата всі — так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнути… (Вишня, І, 1956, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 414.