ПУСКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до пуск. Пусковий період; // Який готують до пуску. Пусковий об’єкт; Пускова будова; // Признач. для пуску машини, механізму. Ніна кинула пускову ручку. Рукавом комбінезона витерла чоло і нервово глянула на годинник (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58); Пусковий пристрій; Пусковий майданчик; Пускова установка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 397.