ПУПЕ́ЦЬ, пця́, ч.

1. Зменш.-пестл. до пуп.

2. Нижня м’язова частина шлунка у птахів; пташиний шлунок взагалі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 390.