ПУ́ДРИТИ, рю, риш, недок., перех. Вкривати пудрою. Гример [на кіностудії] пудрить підряд носи всім присутнім (Ю. Янов., V, 1959, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 385.