ПУГАЧЕ́НЬКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до пу́гач. [Домаха:] Ой, не пугай, пугаченьку, В зеленому байраченьку (Кроп., II, 1958, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 384.