ПТАШИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пташи́на. — Що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташинку, — говорив тим часом молодший напів до брата, а напів сам до себе (Фр., III, 1950, 9); * У порівн. Вони [дівчата] були мов пташинки в клітці (Хижняк, Тамара, 1959, 266).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 380.