ПРУДНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Кинутися. Червоний із завзятку, пруднувся [війт] за ящіркою (Март., Тв., 1954, 294); Рифка мимоволі скрикнула і пруднулася взад (Фр., V, 1951, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 360.