Про УКРЛІТ.ORG

проінкубований

ПРОІНКУБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проінкубува́ти. Виводимість яєцьце відношення кількості виведеного молодняка до кількості проінкубованих яєць (Птахівн., 1955, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 187.

вгору