ПРОЯ́СНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до проясни́ти. Фруктово-ягідними екстрактами називаються концентровані натуральні прояснені соки з підвищеним вмістом цукрів або кислот (Укр. страви, 1957, 298).

2. у знач. прикм. Радісний, світлий. Нехай же мій малий товариш Волянський стає перед вами в тій проясненій подобі, в якій він живе в моїй душі! (Фр., IV, 1950, 228); Вона поспішає назустріч чоловікові, водночас бачачи і його незвично прояснене обличчя, і Свирида Яковлевича (Стельмах, II, 1962, 172); Хоча втома валила з ніг воїнів, проте кожен проясненим зором оглядав переліски і ліси, поля і галявини, пригадуючи все, усе своє життя (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 756).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 357.