ПРОЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прояви́ти. Фотографії були швидко проявлені і надруковані (Рад. Укр., 15.III 1961, 2); В той же день дослід був проведений вдруге. Платівка була проявлена та закріплена у міцнішому розчині гіпосульфіту (Рибак, Час.., 1960, 721); Сербин по телефону викликав машину. Його супутник у цивільному напихав у Сашин чемодан фотопапір, проявлені й непроявлені плівки, надруковані фотографії (Перв., Дикий мед, 1963, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 356.