ПРОЧИ́СТКА, и, ж. Дія за знач. прочи́стити, прочища́ти. Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів (Л. Укр., V, 1956, 253); По-хазяйському ці люди радилися між собою, як би швидше в лісі зробити прочистку і забезпечити бідноту дровами (Шиян, Гроза.., 1956, 340); На посівах насінників цибулі слід провадити 2-3 прочистки з видаленням уражених рослин (Хлібороб Укр., 5, 1969, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 346.