ПРОФО́РМА, и, ж. Зовнішня формальність, видимість.

◊ Для профо́рми — те саме, що Для ви́димості (див. ви́димість). Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (Гончар, Таврія, 1952, 150); Сержантові не хотілося тягатися з ними [волоцюгами] по морозу аж до Піска, і він в полях біля Ражиць відпустив їх, а для проформи пальнув з карабіна у повітря (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 334.