ПРОФЕ́СОРІВ, рова, рове. Прикм. до профе́сор; належний професорові. Петросов найняв кімнату поряд з професоровою дачею (Донч., II, 1956, 77); Ваденін з побільшеною увагою слухав професорову мову (Коцюба, Нові береги, 1959, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 332.