ПРО́ТЯГ¹, у, ч. Різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна і т. ін., розташовані одне проти одного. Вибігши, Річард кинув двері одчиненими; від протягу світло на постаменті блимає (Л. Укр., III, 1952, 111); — Кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Смолич, Мир.., 1958, 42); Два входи, розташовані один навпроти одного, створюють протяг у сінях (Жилий буд. колгоспника, 1956, 68); * У порівн. Журні моменти життя пронизують його, як протяг (Ю. Янов., І, 1958, 134); // розм. Сильний, різкий вітер. Потоком.. можна було до скал дійти. Саме там.. був протяг найсильніший (Коб., III, 1956, 252); Спустошеність площі, де протяг по полю асфальтному вивів узори похмурі і чорні, як траурні ленти вінків, — це звихрений попіл паперів, попалених наспіх архівів (Бажан, Політ.., 1964, 19).

ПРО́ТЯГ², у, ч.

1. Простір (в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь розташовується, міститься. Боярин.. поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога (Фр., VI, 1951, 23); Вже захід шаріє над протягом гаю (Стар., Поет. тв., 1958, 145); У Криворівні.. на протязі яких півтора кілометри щось із вісім хат (Хотк., II, 1966, 355); — Для нас.. Стрілка закрита: на всьому своєму протязі — а довжина її більше ста верст — вона прострілюється з моря кораблями противника (Гончар, II, 1959, 396); // рідко. Плин часу. Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть (Фр., XVI, 1955, 11); З протягом часу в нього виростало й зміцнювалось почуття, що не тільки ним, а всіма робітниками мартенівського цеху володіє це високе, натхненне піднесення (Собко, Біле полум’я, 1952, 296).

На про́тязі чого — протягом (див. про́тягом 1) чого-небудь. Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу (Коцюб., І, 1955, 308); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Гончар, III, 1959, 117); На протязі віків пригноблені трударі вели невпинну, сповнену глибокого драматизму боротьбу проти гнобителів (Ком. Укр., 10, 1967, 3).

2. розм. Протяжний звук. Дедалі голоси ті росли-росли, розросталися і зливалися в один тяжкий і сумний протяг (Мирний, І, 1954, 65).

З про́тягом — протяжно або протягаючи звук. Він: — Так. Тепер скажи мені, дівчинко, хочеш ще й далі вчитися? Вона: — Хо-о-чу, — так з протягом (Тесл., З книги життя, 1949, 104); Десь із протягом заскрипіли ліниві ворота (Хотк., І, 1966, 131); Заклав [хлопчик] два пальчики в рот і гучно, з протягом свиснув по-вівчарському (Тют., Вир, 1964, 176).

3. заст. Продовження. Ця сумна пісня.. проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (Н.-Лев., VI, 1966, 388); Я не читав ще дальшого протягу статті (Драг., II, 1970, 523).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 328.