ПРОТОЧИ́ТИ¹ див. прото́чувати.

ПРОТОЧИ́ТИ², точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти¹) якийсь час.

ПРОТОЧИ́ТИ³, точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти³) якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 325.