ПРОТКНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проткну́ти. Казах тримав вірьовку, прив’язану до.. палички, проткнутої крізь ніздрі тварини [верблюда] (Донч., IV, 1957, 8); На нього ринули партизани. Кат встиг розрядити в них револьвер.. і, скривившись, без жодного звуку, впав сам, проткнутий штиками (Воскр., Весна.., 1939, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 323.