ПРОТИПРИРО́ДНИЙ, а, е. Протилежний природному, нормальному, звичайному. Його мозок легко й радісно розбирався в складних комбінаціях наукових позицій, в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 293); Боротьба за безсмертя здається протиприродною, оскільки порушується біологічний цикл життя — смерть (Наука.., 2, 1972, 44); Відсутність перспективи, вузькість погляду, те, що називається безкрилістю, чужі соціалістичному реалізму, бо протиприродні в самому житті радянських людей (Талант.., 1958, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 319.