ПРОТИПОКА́ЗАНИЙ, а, е. Для якого є протипоказання (у 1 знач.). Тяжкохворим душ і ванна протипоказані (Заг. догляд за хворими, 1957, 38); Після обіду в будинку відпочинку наступає тиха година. Та вам у ваші п’ятдесят років спати не рекомендується. Вам протипоказані зайві кілограми (Мокр., Сто.., 1961, 30); Діти, звісно, є діти, але й їм рішуче протипоказаний літературний примітив (Літ. Укр., 8.I 1965, 1); // протипока́зано, безос. присудк. сл. Спати на свіжому холодному повітрі при наявності будь-яких гострих захворювань, особливо органів носоглотки,.. протипоказано (Наука.., 8, 1959, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 319.