ПРОТИБО́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок., книжн. Боротися проти кого-, чого-небудь, протидіяти комусь, чомусь; боротися одне проти одного. Два протилежні бажання протиборствували в ній з такою силою, що Варвара махнула на себе рукою (Перв., Дикий мед, 1963, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 315.