ПРОСТЯГА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. простяга́ти та дія і стан за знач. простяга́тися. Швендяння змалку по дворах, простягання Христа ради руки попідвіконню привчали дівчину не до праці, а до біганини (Мирний, І, 1949, 234).

2. геол. Напрямок розташування верств гірських порід. Для південної окраїни Донецького кряжа характерне простягання розломів, близьке до широтного, але часто виявлені скиди і поперечного, південно-західного простягання (Геол. Укр., 1959, 568).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 306.