ПРОСТУДІЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., книжн., перех. Док. до студіюва́ти 1. Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформульовання [сформулювання] правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (Фр., XVI, 1955, 256); Лютченко уважно перечитав усі рецепти Волкенштейна про те, як писати п’єси, простудіював Шекспіра (Мокр., Сто.., 1961, 17); Простудіювавши варіанти рукописів і копій, виправлених рукою Шевченка, Франко відзначив невтомну і довголітню працю, яку докладав Шевченко до шліфування своїх віршів (Мовозн., XVII, 1962, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 304.