ПРОСТАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. простакува́тий. Свою хитрість і лукавство він приховує під мошкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Збірник про Кроп., 1955, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 294.