ПРОСПІВА́ТИСЯ, а́ється, док., рідко. Бути виконаним, відтвореним співом. Напишуться книги, проспіваються пісні, створяться картини, і слава Зої [Космодем’янської] переходитиме у віках з роду в рід (Довж., III, 1960, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 293.